с. Названіе дѣйствія отъ глагола шарувати. Сим. 130.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
шарування —
ШАРУВА́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. шарува́ти¹. 2. розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
шарування —
шарува́ння 1 іменник середнього роду розщеплення; ущільнене покриття шарува́ння 2 іменник середнього роду натирання
Орфографічний словник української мови
шарування —
I -я, с. 1》 Дія за знач. шарувати I. 2》 розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління тощо. II -я, с. Дія за знач. шарувати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шарування —
ПОКРИТТЯ́ (те, чим покривають якусь поверхню з метою її захисту, прикраси тощо); ОББИТТЯ́, ОББИ́ВКА, ВЕРХ (тканина, шкіра); ОБОЛО́НКА, СОРО́ЧКА спец. (захисне); ОБШИ́ВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ, ОПАЛУБКА (споруд, засобів транспорту тощо); ШАРУВА́ННЯ розм.
Словник синонімів української мови
шарування —
ШАРУВА́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. шарува́ти¹. 2. розм. Пластове ущільнене покриття чогось (стін, стелі тощо), яке утворюється від неодноразового обмазування, біління і т. ін.
Словник української мови в 11 томах