Великий тлумачний словник сучасної мови

швидчій

швидчі́й

присл., діал.

Швидше.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. швидчій — ШВИДЧІ́Й, присл., діал. Швидше. – Пустіть, швидчій пустіть!.. – Пан на весь рот гукнув Та й з хати сам умкнув (П. Гулак-Артемовський).  Словник української мови у 20 томах
  2. швидчій — ШВИДЧІ́Й, присл., діал. Швидше. — Пустіть, швидчій пустіть!.. —Пан на весь рот гукнув Та й з хати сам умкнув (Г.-Арт., Байки.., 1958, 51).  Словник української мови в 11 томах