швидчій

ШВИДЧІ́Й, присл., діал. Швидше.

— Пустіть, швидчій пустіть!.. —Пан на весь рот гукнув Та й з хати сам умкнув (Г.-Арт., Байки.., 1958, 51).

Значення в інших словниках

1. швидчій — ШВИДЧІ́Й, присл., діал. Швидше. – Пустіть, швидчій пустіть!.. – Пан на весь рот гукнув Та й з хати сам умкнув (П. Гулак-Артемовський).  Словник української мови у 20 томах
2. швидчій — присл., діал. Швидше.  Великий тлумачний словник сучасної мови