швидчій

ШВИДЧІ́Й, присл., діал.

Швидше.

– Пустіть, швидчій пустіть!.. – Пан на весь рот гукнув Та й з хати сам умкнув (П. Гулак-Артемовський).

Значення в інших словниках

1. швидчій — присл., діал. Швидше.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. швидчій — ШВИДЧІ́Й, присл., діал. Швидше. — Пустіть, швидчій пустіть!.. —Пан на весь рот гукнув Та й з хати сам умкнув (Г.-Арт., Байки.., 1958, 51).  Словник української мови в 11 томах