швидчій
ШВИДЧІ́Й, присл., діал.
Швидше.
– Пустіть, швидчій пустіть!.. – Пан на весь рот гукнув Та й з хати сам умкнув (П. Гулак-Артемовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ШВИДЧІ́Й, присл., діал.
Швидше.
– Пустіть, швидчій пустіть!.. – Пан на весь рот гукнув Та й з хати сам умкнув (П. Гулак-Артемовський).