Великий тлумачний словник сучасної мови

шелюжина

шелюжи́на

-и, ж.

Те саме, що шелюга.

|| Гілка шелюги; лозина.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. шелюжина — ШЕЛЮЖИ́НА, и, ж. Те саме, що шелюга́. А при Ворсклі кущі шелюжини Били в дзвони густих верховіть (П. Воронько); Вони вийдуть на величезну ярмаркову площу ..  Словник української мови у 20 томах
  2. шелюжина — шелюжи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. шелюжина — ШЕЛЮЖИ́НА, и, ж. Те саме, що шелюга́. А при Ворсклі кущі шелюжини Били в дзвони густих верховіть (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 78); // Гілка шелюги; лозина. Ой хто ставе [ставить] берестину, Щоб надовго сталась; А я тичу шелюжину, Щоб швидше ламалась (Щог., Поезії, 1958, 130).  Словник української мови в 11 томах
  4. шелюжина — Шелюжи́на, -ни ж. Прутъ изъ тальника. ЗЮЗО. I. 134. Нехай лоза-шелюжина згинається нижче. Щог. В. 76.  Словник української мови Грінченка