Великий тлумачний словник сучасної мови

шен

-а, ч.

Старовинний китайський губний орган, виготовлений з гарбуза та бамбукових трубочок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. шен — Стародавній китайський губний орган, який складається з корпусу — резервуару, виготовленого з гарбуза, 17 бамбукових трубок з язичками, боковими творами і прорізами, мундштуком, налаштованим збоку. Стрій заснований на системі люй-люй. Застосовується як сольний, ансамблевий і оркестровий інструмент.  Словник-довідник музичних термінів
  2. шен — шен іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. шен — шен, шенг китайський язичковий музичний інструмент типу губної гармошки.  Словник іншомовних слів Мельничука