шен

шен, шенг

китайський язичковий музичний інструмент типу губної гармошки.

Значення в інших словниках

1. шен — Стародавній китайський губний орган, який складається з корпусу — резервуару, виготовленого з гарбуза, 17 бамбукових трубок з язичками, боковими творами і прорізами, мундштуком, налаштованим збоку. Стрій заснований на системі люй-люй. Застосовується як сольний, ансамблевий і оркестровий інструмент.  Словник-довідник музичних термінів
2. шен — шен іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шен — -а, ч. Старовинний китайський губний орган, виготовлений з гарбуза та бамбукових трубочок.  Великий тлумачний словник сучасної мови