шен

Стародавній китайський губний орган, який складається з корпусу — резервуару, виготовленого з гарбуза, 17 бамбукових трубок з язичками, боковими творами і прорізами, мундштуком, налаштованим збоку. Стрій заснований на системі люй-люй. Застосовується як сольний, ансамблевий і оркестровий інструмент.

Значення в інших словниках

1. шен — шен іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. шен — -а, ч. Старовинний китайський губний орган, виготовлений з гарбуза та бамбукових трубочок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шен — шен, шенг китайський язичковий музичний інструмент типу губної гармошки.  Словник іншомовних слів Мельничука