шенкель

ше́нкель

(нім. Schenkel)

внутрішня, звернена до коня частина ноги вершника від коліна до щиколотки. Натиском Ш. коня посилають уперед.

Значення в інших словниках

1. шенкель — ШЕ́НКЕЛЬ, я, ч. Внутрішня, звернена до коня частина ноги від коліна до щиколотки, якою вершник управляє конем. Турок наче вріс в коня. Стиснув шенкелями (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
2. шенкель — ше́нкель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шенкель — -я, ч. Внутрішня, звернена до коня частина ноги вершника від коліна до щиколотки, якою він управляє конем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шенкель — ШЕ́НКЕЛЬ, я, ч. Внутрішня, звернена до коня частина ноги від коліна до щиколотки, якою вершник управляє конем. Турок наче вріс в коня. Стиснув шенкелями (Ю. Янов., IV, 1959, 69).  Словник української мови в 11 томах