шенкель

ше́нкель

(нім. Schenkel)

внутрішня, звернена до коня частина ноги вершника від коліна до щиколотки. Натиском Ш. коня посилають уперед.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шенкель — ШЕ́НКЕЛЬ, я, ч. Внутрішня, звернена до коня частина ноги від коліна до щиколотки, якою вершник управляє конем. Турок наче вріс в коня. Стиснув шенкелями (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  2. шенкель — ше́нкель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шенкель — -я, ч. Внутрішня, звернена до коня частина ноги вершника від коліна до щиколотки, якою він управляє конем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шенкель — ШЕ́НКЕЛЬ, я, ч. Внутрішня, звернена до коня частина ноги від коліна до щиколотки, якою вершник управляє конем. Турок наче вріс в коня. Стиснув шенкелями (Ю. Янов., IV, 1959, 69). Словник української мови в 11 томах