шенкель
ШЕ́НКЕЛЬ, я, ч.
Внутрішня, звернена до коня частина ноги від коліна до щиколотки, якою вершник управляє конем.
Турок наче вріс в коня. Стиснув шенкелями (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шенкель — ше́нкель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шенкель — -я, ч. Внутрішня, звернена до коня частина ноги вершника від коліна до щиколотки, якою він управляє конем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шенкель — ше́нкель (нім. Schenkel) внутрішня, звернена до коня частина ноги вершника від коліна до щиколотки. Натиском Ш. коня посилають уперед. Словник іншомовних слів Мельничука
- шенкель — ШЕ́НКЕЛЬ, я, ч. Внутрішня, звернена до коня частина ноги від коліна до щиколотки, якою вершник управляє конем. Турок наче вріс в коня. Стиснув шенкелями (Ю. Янов., IV, 1959, 69). Словник української мови в 11 томах