шенкель

ШЕ́НКЕЛЬ, я, ч.

Внутрішня, звернена до коня частина ноги від коліна до щиколотки, якою вершник управляє конем.

Турок наче вріс в коня. Стиснув шенкелями (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шенкель — ше́нкель іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. шенкель — -я, ч. Внутрішня, звернена до коня частина ноги вершника від коліна до щиколотки, якою він управляє конем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шенкель — ше́нкель (нім. Schenkel) внутрішня, звернена до коня частина ноги вершника від коліна до щиколотки. Натиском Ш. коня посилають уперед. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. шенкель — ШЕ́НКЕЛЬ, я, ч. Внутрішня, звернена до коня частина ноги від коліна до щиколотки, якою вершник управляє конем. Турок наче вріс в коня. Стиснув шенкелями (Ю. Янов., IV, 1959, 69). Словник української мови в 11 томах