Великий тлумачний словник сучасної мови

шерепа

шере́па

-и, ж., фам.

Те саме, що потвора.

|| Уживається як лайливе слово.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. шерепа — ШЕРЕ́ПА, и, ж., зневажл. Те саме, що потво́ра. – Поїду до Одеси на морське купання. Може, од морської води в Марусі простигне той дурний дівочий пал .. Та вона й таки добре споганіє од морського купання...  Словник української мови у 20 томах
  2. шерепа — шере́па іменник жіночого роду фам.  Орфографічний словник української мови
  3. шерепа — ПОТВО́РА (бридка, негарна зовні людина, що має фізичні вади, непропорційну будову тіла, обличчя тощо; уживається також як лайка), ПОЧВА́РА, ВИ́РОДОК, МАШКАРА́ розм., ШЕРЕ́ПА розм., ПОТОРО́ЧА розм., ОПУ́ДАЛО зневажл., МА́ВПА зневажл., МАЦАПУ́РА зневажл.  Словник синонімів української мови
  4. шерепа — ШЕРЕ́ПА, и, ж., фам. Те саме, що потво́ра. — Поїду до Одеси на морське купання. Може, од морської води в Марусі простигне той дурний дівочий пал..  Словник української мови в 11 томах
  5. шерепа — Шерепа, -пи ж. Безобразная женщина. Одружусь з такою шерепою, що і тобі сором буде. Шевч. (О. 1862. VI. 13). Се через вас, дурні шерепи, сталось. К. ЦН. 211.  Словник української мови Грінченка