шерхнути
ше́рхнути
I -ну, -неш, док., розм.
Однокр. до шерхати.
|| безос.
|| безос., у сполуч. зі сл. ні, ані.
II -не, недок.
1》 Укриватися тонкою кіркою льоду; замерзати.
2》 Сохнути, ставати шкарубким внаслідок вивітрювання, втрати вологи тощо.
|| Пересихати (про губи, горло).
|| безос.
|| Ставати сухим, втрачаючи життєздатність (про рослину).
Великий тлумачний словник сучасної української мови