шерхнути
ше́рхнути
I -ну, -неш, док., розм.
Однокр. до шерхати.
|| безос.
|| безос., у сполуч. зі сл. ні, ані.
II -не, недок.
1》 Укриватися тонкою кіркою льоду; замерзати.
2》 Сохнути, ставати шкарубким внаслідок вивітрювання, втрати вологи тощо.
|| Пересихати (про губи, горло).
|| безос.
|| Ставати сухим, втрачаючи життєздатність (про рослину).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шерхнути — ШЕ́РХНУТИ¹, ну, неш, док., розм. Однокр. до ше́рхати. Діти на полу й не шерхнуть (А. Головко); // безос. Із-за гамазеїв, у темряві, тихо шерхнуло. Дівчина кинулась і насторожилась (А. Головко); // безос., у сполуч. зі сл. ні, ані. Про цілковиту тишу. Словник української мови у 20 томах
- шерхнути — ше́рхнути 1 дієслово доконаного виду зашелестіти розм. ше́рхнути 2 дієслово недоконаного виду замерзати; сохнути, ставати шкарубким) Орфографічний словник української мови
- шерхнути — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- шерхнути — ШЕ́РХНУТИ¹, ну, неш, док., розм. Однокр. до ше́рхати. Діти на полу й не шерхнуть (Головко, II, 1957, 168); // безос. Із-за гамазеїв, у темряві, тихо шерхнуло. Дівчина кинулась і насторожилась (Головко, II, 1957, 172); // безос. , у сполуч. із сл. ні, ані. Словник української мови в 11 томах
- шерхнути — Шерхнути, -хну, -неш гл. 1) Подергиваться льдомъ. 2) Шероховатѣть (о кожѣ человѣка). 3) Зашелестѣть, зашуршать. Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне. Мир. ХРВ. 307. Словник української мови Грінченка