1. Словник української мови Грінченка

шерхнути

Шерхнути, -хну, -неш

гл.

1) Подергиваться льдомъ.

2) Шероховатѣть (о кожѣ человѣка).

3) Зашелестѣть, зашуршать. Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне. Мир. ХРВ. 307.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерхнути — ШЕ́РХНУТИ¹, ну, неш, док., розм. Однокр. до ше́рхати. Діти на полу й не шерхнуть (А. Головко); // безос. Із-за гамазеїв, у темряві, тихо шерхнуло. Дівчина кинулась і насторожилась (А. Головко); // безос., у сполуч. зі сл. ні, ані. Про цілковиту тишу. Словник української мови у 20 томах
  2. шерхнути — ше́рхнути 1 дієслово доконаного виду зашелестіти розм. ше́рхнути 2 дієслово недоконаного виду замерзати; сохнути, ставати шкарубким) Орфографічний словник української мови
  3. шерхнути — I -ну, -неш, док., розм. Однокр. до шерхати. || безос. || безос., у сполуч. зі сл. ні, ані. II -не, недок. 1》 Укриватися тонкою кіркою льоду; замерзати. 2》 Сохнути, ставати шкарубким внаслідок вивітрювання, втрати вологи тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шерхнути — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. шерхнути — ШЕ́РХНУТИ¹, ну, неш, док., розм. Однокр. до ше́рхати. Діти на полу й не шерхнуть (Головко, II, 1957, 168); // безос. Із-за гамазеїв, у темряві, тихо шерхнуло. Дівчина кинулась і насторожилась (Головко, II, 1957, 172); // безос. , у сполуч. із сл. ні, ані. Словник української мови в 11 томах