Великий тлумачний словник сучасної мови

шерхіт

ше́рхіт

-хоту, ч.

Глухий звук, шум від тертя чогось об що-небудь; шурхіт.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. шерхіт — див. шум  Словник синонімів Вусика
  2. шерхіт — ШЕ́РХІТ, хоту, ч. Глухий звук, шум від тертя чогось об що-небудь; шурхіт. На березі лише шерхіт хвиль, і страшно глянути на шаланду, як людина – самотня вона серед водяних гір (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. шерхіт — ше́рхіт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  4. шерхіт — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. шерхіт — ШЕ́РХІТ, хоту, ч. Глухий звук, шум від тертя чогось об що-небудь; шурхіт. На березі лише шерхіт хвиль, і страшно глянути на шаланду, як людина — самотня вона серед водяних гір (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах