Великий тлумачний словник сучасної мови

шестикутник

шестику́тник

-а, ч.

Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. шестикутник — ШЕСТИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв'язаних як правильний шестикутник (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
  2. шестикутник — шестику́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. шестикутник — Шестику́тник, -ка, -ку; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шестикутник — ШЕСТИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв’язаних як правильний шестикутник (Тулуб, Людолови, І, 1957, 138).  Словник української мови в 11 томах
  5. шестикутник — Шестикутник, -ка м. Шестиугольникъ. Желех.  Словник української мови Грінченка