Словник української мови в 11 томах

шестикутник

ШЕСТИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів.

Знизу стояло шість діжок, зв’язаних як правильний шестикутник (Тулуб, Людолови, І, 1957, 138).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шестикутник — ШЕСТИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв'язаних як правильний шестикутник (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
  2. шестикутник — шестику́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. шестикутник — -а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шестикутник — Шестику́тник, -ка, -ку; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шестикутник — Шестикутник, -ка м. Шестиугольникъ. Желех.  Словник української мови Грінченка