шестикутник

Шестикутник, -ка

м. Шестиугольникъ. Желех.

Значення в інших словниках

1. шестикутник — ШЕСТИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв'язаних як правильний шестикутник (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
2. шестикутник — шестику́тник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шестикутник — -а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шестикутник — Шестику́тник, -ка, -ку; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. шестикутник — ШЕСТИКУ́ТНИК, а, ч. Геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює шість кутів. Знизу стояло шість діжок, зв’язаних як правильний шестикутник (Тулуб, Людолови, І, 1957, 138).  Словник української мови в 11 томах