шкребниця

шкребни́ця

-і, ж.

Те саме, що скребниця.

Значення в інших словниках

1. шкребниця — ШКРЕБНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що скребни́ця. Щодня він чистив коня гострою шкребницею (М. Чабанівський); Решетняк ревно порає коней, розгарячілих після нічної гіньби [гонитви]. Того погладить, того неболяче торкне шкребницею і ще раз огляне (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
2. шкребниця — шкребни́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. шкребниця — СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його..  Словник синонімів української мови
4. шкребниця — ШКРЕБНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що скребни́ця. Щодня він чистив коня гострою шкребницею (Чаб., Балкан. весна, 1960, 362); Решетняк ревно порає коней, розгарячілих після нічної гіньби [гонитви]. Того погладить, того неболяче торкне шкребницею і ще раз огляне (Гончар, Циклон, 1970. 73).  Словник української мови в 11 томах