шкребниця
ШКРЕБНИ́ЦЯ, і, ж.
Те саме, що скребни́ця.
Щодня він чистив коня гострою шкребницею (М. Чабанівський);
Решетняк ревно порає коней, розгарячілих після нічної гіньби [гонитви]. Того погладить, того неболяче торкне шкребницею і ще раз огляне (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)