Великий тлумачний словник сучасної мови

шлик

-а, ч.

1》 Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром.

|| рідко. Те саме, що ковпак 1).

2》 іст. Конусоподібний верх шапки (перев. з тканини), що звисав донизу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. шлик — Шлик: — тут: спеціальна шлейка [37] — тут: старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром [55]  Словник з творів Івана Франка
  2. шлик — див. шапка  Словник синонімів Вусика
  3. шлик — ШЛИК, а́, ч. 1. Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром. Шлик бархатний на свою голову надіває [татарин], На коня сідає, Безпечно за козаком Голотою ганяє (з думи)...  Словник української мови у 20 томах
  4. шлик — шлик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  5. шлик — Шлик, -ка́, у -ку́; шлики́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шлик — ШЛИК, а́, ч. 1. Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром. Шлик бархатний на свою голову надівав [татарин], На коня сідає, Безпечно за козаком Голотою ганяє, (Укр.. думи..  Словник української мови в 11 томах