шлик
-а, ч.
1》 Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром.
|| рідко. Те саме, що ковпак 1).
2》 іст. Конусоподібний верх шапки (перев. з тканини), що звисав донизу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови