шлик —
Шлик: — тут: спеціальна шлейка [37] — тут: старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром [55]
Словник з творів Івана Франка
шлик —
ШЛИК, а́, ч. 1. Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром. Шлик бархатний на свою голову надіває [татарин], На коня сідає, Безпечно за козаком Голотою ганяє (з думи)...
Словник української мови у 20 томах
шлик —
шлик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
шлик —
-а, ч. 1》 Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром. || рідко. Те саме, що ковпак 1). 2》 іст. Конусоподібний верх шапки (перев. з тканини), що звисав донизу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шлик —
ШЛИК, а́, ч. 1. Старовинний круглий або конічний головний убір, обшитий чи оздоблений хутром. Шлик бархатний на свою голову надівав [татарин], На коня сідає, Безпечно за козаком Голотою ганяє, (Укр.. думи..
Словник української мови в 11 томах