шморгати
шмо́ргати
-аю, -аєш, недок., розм.
1》 неперех., у сполуч. зі сл. ніс. З шумом утягувати носом повітря.
2》 перех. Обчищати щось (перев. стебла рослини від листя), смикаючи рукою.
3》 перех. і неперех. Ударяти, бити по кому-, чому-небудь (про щось еластичне, гнучке).
|| Розтинати простір яскравим спалахом, світлом (про блискавку, промінь і т. ін.).
4》 неперех., чим. Просовувати що-небудь крізь щось.
|| Провалюватися кудись ногами; шурхати.
|| Пересмикувати, сіпати (плечима).
Великий тлумачний словник сучасної української мови