Великий тлумачний словник сучасної мови

шпарити

шпа́рити

-рю, -риш, док., розм.

1》 перех. Обливати окропом; обпарювати.

2》 перех. і неперех., перен. Виконувати які-небудь дії з особливою силою, енергією, азартом і т. ін.

|| Бити, лупцювати кого-, що-небудь.

|| Швидко йти, бігти і т. ін.

|| Читати, говорити і т. ін. не зупиняючись, без упину.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. шпарити — (окропом) ошпарювати, обварювати, обпарювати; (один одного) лупцювати, гамселити, (лозою) парити, шмагати; (затято виконувати) СОВ. ШКВАРИТИ.  Словник синонімів Караванського
  2. шпарити — див. бити  Словник синонімів Вусика
  3. шпарити — ШПА́РИТИ, рю, риш, док., розм. 1. що, чим і без дод. Обливати окропом; обпарювати. На кухні щось сікли сікачем, щось терли в макітрі, щось шпарили окропом (Ю. Смолич). 2. кого, чим, перен.  Словник української мови у 20 томах
  4. шпарити — шпа́рити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  5. шпарити — Рю, -риш, недок. Щось швидко й активно робити (говорити, грати, іти тощо). Чого ти так шпариш? В нотах чітко написано — «помірно».  Словник сучасного українського сленгу
  6. шпарити — (-рю, -риш) недок., кого; крим. Здійснювати статевий акт з кимсь. БСРЖ, 701; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 572.  Словник жарґонної лексики української мови
  7. шпарити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови
  8. шпарити — Шпа́рити, -рю, -риш, -рять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. шпарити — ШПА́РИТИ, рю, риш, док., розм. 1. перех. Обливати окропом; обпарювати. На кухні щось сікли сікачем, щось терли в макітрі, щось шпарили окропом (Смолич, Ми разом.., 1950, 261). 2. перех. і неперех., перен.  Словник української мови в 11 томах
  10. шпарити — Шпарити, -рю, -риш гл. 1) Обваривать кипяткомъ. 2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. Стор. МПр. 45.  Словник української мови Грінченка