шпитальний

шпита́льний

-а, -е.

1》 Прикм. до шпиталь 1).

2》 заст. Прикм. до шпиталь 2).

|| Такий, як у лікарні, богадільні.

Значення в інших словниках

1. шпитальний — ШПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до шпита́ль 1. Удвох очуняли в шпитальному вагоні (М. Бажан); В цей час відчинилися двері, і на порозі став худющий чорнявий юнак, опираючись на шпитальну паличку (М.  Словник української мови у 20 томах
2. шпитальний — шпита́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. шпитальний — шпита́льний лікарняний (ср, ст): До того ж, як справжній комарнинець, він був хоровитий (комарненські болота) і тому часто лежав у шпиталі. Тому проф. Конарський називав його “шпитальний Юзьо” (Гординський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. шпитальний — Шпита́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. шпитальний — ШПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до шпита́ль 1. Удвох очуняли в шпитальному вагоні (Бажан, Вибр., 1940, 67); В цей час відчинилися двері, і на порозі став худющий чорнявий юнак, опираючись на шпитальну паличку (Стельмах, II, 1962, 158)...  Словник української мови в 11 томах
6. шпитальний — Шпитальний, -а, -е Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у.  Словник української мови Грінченка