шпитальний
ШПИТА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до шпита́ль 1.
Удвох очуняли в шпитальному вагоні (М. Бажан);
В цей час відчинилися двері, і на порозі став худющий чорнявий юнак, опираючись на шпитальну паличку (М. Стельмах);
Підводчик уже починав сердитись, коли Яресьчиха в супроводі шпитального персоналу вивела сина з барака (О. Гончар);
Пам'ятаю, як входила рано Медсестра у шпитальну палату (М. Гірник).
2. заст. Прикм. до шпита́ль 2.
Шпитальні келії троха [трохи] більші від звичайних арештантських (І. Франко);
З плащем на шпитальному халаті та білим очіпком на голові поспішала [сестра Артемізія], видно, кудись недалечко (Ірина Вільде);
// Такий, як у лікарні, богадільні.
Мимо того ся жінка вміє бути не раз веселою, як тьотя Саша, і підтримує в домі зовсім не шпитальний настрій (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)