Значення в інших словниках
-
шпитальний —
ШПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до шпита́ль 1. Удвох очуняли в шпитальному вагоні (М. Бажан); В цей час відчинилися двері, і на порозі став худющий чорнявий юнак, опираючись на шпитальну паличку (М.
Словник української мови у 20 томах
-
шпитальний —
шпита́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
шпитальний —
шпита́льний лікарняний (ср, ст): До того ж, як справжній комарнинець, він був хоровитий (комарненські болота) і тому часто лежав у шпиталі. Тому проф. Конарський називав його “шпитальний Юзьо” (Гординський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
шпитальний —
-а, -е. 1》 Прикм. до шпиталь 1). 2》 заст. Прикм. до шпиталь 2). || Такий, як у лікарні, богадільні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шпитальний —
ШПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до шпита́ль 1. Удвох очуняли в шпитальному вагоні (Бажан, Вибр., 1940, 67); В цей час відчинилися двері, і на порозі став худющий чорнявий юнак, опираючись на шпитальну паличку (Стельмах, II, 1962, 158)...
Словник української мови в 11 томах
-
шпитальний —
Шпитальний, -а, -е Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка