штихель

шти́хель

-я, ч., спец.

Різальний ручний інструмент, який застосовується у гравіруванні та як різець для обточування дрібних деталей.

Значення в інших словниках

1. штихель — ШТИ́ХЕЛЬ, я, ч., спец. Різальний ручний інструмент, який застосовують у гравіруванні і як різець для обточування дрібних деталей. Загострені голки та штихелі лежали напохваті. В'язальна спиця, вбита в ручку від старого пензля, ходила по мідній дошці.  Словник української мови у 20 томах
2. штихель — шти́хель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. штихель — шти́хель (нім. Stichel – різець) інструмент (різець) для різьблення на дереві або карбування на металі.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. штихель — ШТИ́ХЕЛЬ, я, ч., спец. Різальний ручний інструмент, який застосовується в гравіруванні і як різець для обточування дрібних деталей. Загострені голки та штихелі лежали напохваті. В’язальна спиця, вбита в ручку від старого пензля, ходила по мідній дошці.  Словник української мови в 11 томах