Великий тлумачний словник сучасної мови

штих

I -а, ч., діал.

1》 Палиця з гострим кінцем; гострий кінець, вістря.

2》 заст. Спис.

II -а, ч., діал.

Стібок.

III -а, ч.

Шар землі в глибину, що його можна захопити лопатою.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. штих — штих (275) < польськ. sztych — гравюра [MО,V]  Словник з творів Івана Франка
  2. штих — ШТИХ¹, а́, ч., діал. 1. Палиця з гострим кінцем; гострий кінець, вістря. 2. заст. Спис. На стінах, побіч деяких нових штихів, висіли почорнілі від старості портрети давніх польських магнатів (І. Франко); О! Штих Пулавського! (М. Рильський, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
  3. штих — штих 1 іменник чоловічого роду палиця діал. штих 2 іменник чоловічого роду стібок діал. штих 3 іменник чоловічого роду шар землі на одну лопату  Орфографічний словник української мови
  4. штих — шти́х → штик  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. штих — штих (штых) вістря, спис, укол, удар чимось гострим, лінія, стежка  Словник застарілих та маловживаних слів
  6. штих — (від нім. Stich – стібок) одиниця виміру (2/3 см), прийнята в СРСР та деяких країнах для визначення розміру взуття, напр. 42-й номер взуття відповідає довжині устілки 28 см (2/3 х 42).  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. штих — ВІ́СТРЯ (тонкий загострений або звужений кінець якогось предмета), ШПИЧА́К, ГОСТРЯ́К розм., ШТИХ діал.; ЖА́ЛО (голки, штика тощо). Вийняв голку і продовбав шкіру, Поки вістрям голки не заважив За конець тернини (І.  Словник синонімів української мови
  8. штих — Штих, -ха; штихи́, -хі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. штих — ШТИХ¹, а́, ч., діал. 1. Палиця з гострим кінцем; гострий кінець, вістря. ∆ Як штихо́м доки́нути — дужо близько. 2. заст. Спис. На стінах, побіч деяких нових штихів, висіли почорнілі від старості портрети давніх польських магнатів (Фр., V, 1951, 275); О!...  Словник української мови в 11 томах
  10. штих — Штих, -ха м. 1) Острый конецъ, остріе. 2) Копье, пика. Грин. III. 597. Штихи у суходіл стромляли. АД. II. 19. 2) Стежокъ, стежка. Субітнім штихом шиє для поспіху. Ном. № 6657. 4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Мнж. 194.  Словник української мови Грінченка