штихель
ШТИ́ХЕЛЬ, я, ч., спец.
Різальний ручний інструмент, який застосовують у гравіруванні і як різець для обточування дрібних деталей.
Загострені голки та штихелі лежали напохваті. В'язальна спиця, вбита в ручку від старого пензля, ходила по мідній дошці. Тарас, працюючи, співав. Рисував по металу українську дівчину (О. Ільченко);
Перед гравіруванням, як і перед карбуванням, на річ переносили малюнок, який потім вирізували спеціальним різцем – штихелем (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)