Значення в інших словниках штуц — Шту́ц[ер]: — рід старовинної далекобійної рушниці [21] — штуцер, коротка рушниця [VI] — рід старовинної далекобійної рушниці; чепурун, джигун [IV] Словник з творів Івана Франка штуц — Штуц, -ца м. Штуцеръ, ружье. А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати. Гол. III. 33. Словник української мови Грінченка