шумуючий

шуму́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до шумувати.

Значення в інших словниках

1. шумуючий — ШУМУ́ЮЧИЙ, а, е. Який шумує (див. шумува́ти¹). Посередині бухти вода хвилювалася і шумувала, ніби нагазована. Час від часу над шумуючою водою злітало каміння й шматки грязюки (М.  Словник української мови у 20 томах
2. шумуючий — ШУМУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до шумува́ти¹. Посередині бухти вода хвилювалася і шумувала, ніби нагазована. Час від часу над шумуючою водою злітало каміння й шматки грязюки (Трубл.  Словник української мови в 11 томах