1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шумуючий

шуму́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до шумувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шумуючий — ШУМУ́ЮЧИЙ, а, е. Який шумує (див. шумува́ти¹). Посередині бухти вода хвилювалася і шумувала, ніби нагазована. Час від часу над шумуючою водою злітало каміння й шматки грязюки (М. Словник української мови у 20 томах
  2. шумуючий — ШУМУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до шумува́ти¹. Посередині бухти вода хвилювалася і шумувала, ніби нагазована. Час від часу над шумуючою водою злітало каміння й шматки грязюки (Трубл. Словник української мови в 11 томах