1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шумувати

шумува́ти

I -ує, недок.

1》 неперех. Покриватися білуватою пухирчастою масою (про деякі рідини); пінитися.

|| перен. Вкривати чимось легким, пишним, подібним до такої маси.

|| Те саме, що вирувати 1).

|| безос.

|| Іскритися, пінитися, грати (про вино, шипучі напої і т. ін.).

2》 неперех., перен. Бурхливо виявлятися, протікати.

3》 неперех., розм. Бути в стані, в процесі бродіння; бродити.

4》 перех. і без додатка. Знімати піну з навару.

II -ую, -уєш, недок., рідко.

Те саме, що шуміти I 1), 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шумувати — Пінити|ся|, бродити, грати, ферментувати; (- хвилі) вирувати; (- вітер) шуміти. Словник синонімів Караванського
  2. шумувати — див. вирувати; лити; шуміти Словник синонімів Вусика
  3. шумувати — ШУМУВА́ТИ¹, у́є, недок. 1. Покриватися білуватою пухирчастою масою (про деякі рідини); пінитися. Навіть здоїти корови дівчина нездатна – як вода молоко в дійниці. В іншої молоко збивається, шумує (К. Гордієнко); // перен. Словник української мови у 20 томах
  4. шумувати — шумува́ти 1 дієслово недоконаного виду пінитися шумува́ти 2 дієслово недоконаного виду шуміти рідко Орфографічний словник української мови
  5. шумувати — II. БРОДИ́ТИ (бути в стані бродіння), ФЕРМЕНТУВА́ТИ спец., ФЕРМЕНТУВА́ТИСЯ спец.; ШУМУВА́ТИ (про напої). Гаї спинились над водою І тихо входять в клекіт рік, І хмелем бродить під корою В березах чистий, свіжий сік (М. Словник синонімів української мови
  6. шумувати — Шумува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шумувати — ШУМУВА́ТИ¹, у́є, недок. 1. неперех. Покриватися білуватою пухирчастою масою (про деякі рідини); пінитися. Навіть здоїти корови дівчина нездатна — як вода молоко в дійниці. В іншої молоко збивається, шумує (Горд., Дівчина.., 1954, 216); // перен. Словник української мови в 11 томах
  8. шумувати — Шумува́ти, -му́ю, -єш гл. 1) Бродить. 2) Пѣниться. Як буде каша шумувати — відставиш. Н. Вол. у. Через край вино шумує. К. Псал. 172. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103). 3) Снимать пѣнку, накипь. Шумуй добре мед, бо не буде чистий. Словник української мови Грінченка