шуміння

шумі́ння

-я, с.

Дія за знач. шуміти I 1) і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. шуміння — ШУМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шумі́ти¹ 1 і звуки, утворювані цією дією. Він відхиляє капюшон і вслухається в дощове шуміння (Н. Рибак); У шепоті, в шумінні, в шелестінні, У прохолоднім подиху вітрів, У квітці і в пророслому насінні – Усюди спів життя...  Словник української мови у 20 томах
2. шуміння — шумі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. шуміння — ШУМІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шумі́ти¹ 1 і звуки, утворювані цією дією. Він відхиляє капюшон і вслухається в дощове шуміння (Рибак, Помилка..  Словник української мови в 11 томах