Значення в інших словниках
-
щасливиця —
ЩАСЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до щасли́вець. – Вам пощастило, – сказав дивак і аж тепер відірвав очі від долоні з камінчиком і перевів їх на щасливицю (Я. Гримайло).
Словник української мови у 20 томах
-
щасливиця —
щасли́виця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
щасливиця —
ЩАСЛИ́ВИЦЯ, і, ж. Жін. до щасли́вець. — Вам пощастило,— сказав дивак і аж тепер відірвав очі від долоні з камінчиком і перевів їх на щасливицю (Грим., Незакінч. роман, 1962, 85).
Словник української мови в 11 томах