Великий тлумачний словник сучасної мови

щемлячий

щемля́чий

-а, -е.

Те саме, що щемливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. щемлячий — ЩЕМЛЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що щемли́вий. Щемлячий тусок погнав його в гори (М. Коцюбинський); Хоч я й сердилася страшенно на Славка, але десь у глибині серця відчувала якусь щемлячу нудьгу за ним (М.  Словник української мови у 20 томах
  2. щемлячий — щемля́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. щемлячий — БО́ЛІСНИЙ (який завдає муки, душевних страждань), БОЛЮ́ЧИЙ, ПЕКУ́ЧИЙ підсил., ГРИЗО́ТНИЙ рідше, ГРИЗУ́ЧИЙ рідше, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; ЖАГУ́ЧИЙ, ЯДУ́ЧИЙ (нестерпно пекучий); ЩЕМЛИ́ВИЙ, ЩЕМКИ́Й, ЩЕМЛЯ́ЧИЙ (який завдає тривожно-солодкого болю).  Словник синонімів української мови
  4. щемлячий — ЩЕМЛЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що щемли́вий. Щемлячий тусок погнав його в гори (Коцюб., II, 1955, 332); Хоч я й сердилася страшенно на Славка, але десь у глибині серця відчувала якусь щемлячу нудьгу за ним (Чаб., Стоїть явір..  Словник української мови в 11 томах