Великий тлумачний словник сучасної мови

щипкий

щипки́й

-а, -е.

Який щипає. Щипка рідина.

|| перен. Який дошкуляє, завдає переживань, неприємностей.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. щипкий — ЩИПКИ́Й, а́, е́. Який щипає. Щипка рідина; // перен. Який дошкуляє, завдає переживань, неприємностей. Він почуває, як щипкий рум'янець сорому обкутує йому лице (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
  2. щипкий — щипки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. щипкий — ЩИПКИ́Й, а́, е́. Який щипає. Щипка рідина; // перен. Який дошкуляє, завдає переживань, неприємностей. Він почуває, як щипкий рум’янець сорому обкутує йому лице (Досв., Вибр., 1959, 378).  Словник української мови в 11 томах