Великий тлумачний словник сучасної мови

щипковий

щипко́вий

-а, -е.

Пов'язаний із щипком.

Щипковий інструмент — струнний музичний інструмент, на якому грають щипком (арфа, бандура та ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. щипковий — ЩИПКО́ВИЙ, а, е: △ Щипко́ві [музи́чні] інструме́нти див. інструме́нт.  Словник української мови у 20 томах
  2. щипковий — щипко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. щипковий — ЩИПКО́ВИЙ, а, е. Щипко́вий інструме́нт — струнний музичний інструмент, на якому грають щипком. Щипкові інструменти за часом походження є найдавнішими в групі струнних (старогрецька ліра, схїдноазіатська лютня.., староруські гуслі та ін.) (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 56).  Словник української мови в 11 томах