△ Щипко́ві [музи́чні] інструме́нти див. інструме́нт.
Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках
щипковий —
щипко́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
щипковий —
-а, -е. Пов'язаний із щипком. Щипковий інструмент — струнний музичний інструмент, на якому грають щипком (арфа, бандура та ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
щипковий —
ЩИПКО́ВИЙ, а, е. Щипко́вий інструме́нт — струнний музичний інструмент, на якому грають щипком. Щипкові інструменти за часом походження є найдавнішими в групі струнних (старогрецька ліра, схїдноазіатська лютня.., староруські гуслі та ін.) (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 56).
Словник української мови в 11 томах