Словник української мови у 20 томах

щипковий

ЩИПКО́ВИЙ, а, е:

△ Щипко́ві [музи́чні] інструме́нти див. інструме́нт.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. щипковий — щипко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. щипковий — -а, -е. Пов'язаний із щипком. Щипковий інструмент — струнний музичний інструмент, на якому грають щипком (арфа, бандура та ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. щипковий — ЩИПКО́ВИЙ, а, е. Щипко́вий інструме́нт — струнний музичний інструмент, на якому грають щипком. Щипкові інструменти за часом походження є найдавнішими в групі струнних (старогрецька ліра, схїдноазіатська лютня.., староруські гуслі та ін.) (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 56).  Словник української мови в 11 томах