щипковий

ЩИПКО́ВИЙ, а, е. Щипко́вий інструме́нт — струнний музичний інструмент, на якому грають щипком.

Щипкові інструменти за часом походження є найдавнішими в групі струнних (старогрецька ліра, схїдноазіатська лютня.., староруські гуслі та ін.) (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 56).

Значення в інших словниках

1. щипковий — ЩИПКО́ВИЙ, а, е: △ Щипко́ві [музи́чні] інструме́нти див. інструме́нт.  Словник української мови у 20 томах
2. щипковий — щипко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. щипковий — -а, -е. Пов'язаний із щипком. Щипковий інструмент — струнний музичний інструмент, на якому грають щипком (арфа, бандура та ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови