щипкий
ЩИПКИ́Й, а́, е́. Який щипає.
Щипка рідина;
// перен. Який дошкуляє, завдає переживань, неприємностей.
Він почуває, як щипкий рум’янець сорому обкутує йому лице (Досв., Вибр., 1959, 378).
Словник української мови (СУМ-11)ЩИПКИ́Й, а́, е́. Який щипає.
Щипка рідина;
// перен. Який дошкуляє, завдає переживань, неприємностей.
Він почуває, як щипкий рум’янець сорому обкутує йому лице (Досв., Вибр., 1959, 378).
Словник української мови (СУМ-11)