щітник

щітни́к

-а, ч., діал.

Держак щітки (у штукатурів).

Значення в інших словниках

1. щітник — див. держак  Словник синонімів Вусика
2. щітник — ЩІТНИ́К¹, а, ч. Те саме, що щітка́р. Мекають вівці. Через базар пройшла отара, і пил сховав сонце. Десь викрикують щітники й біжить гул за вигін, де стоять забиті панські будівлі (М.  Словник української мови у 20 томах
3. щітник — Щітни́к, -ка́ м. Рукоятка у щетки (у штукатуровъ). Черк. у.  Словник української мови Грінченка