щітник

Щітни́к, -ка́

м. Рукоятка у щетки (у штукатуровъ). Черк. у.

Значення в інших словниках

1. щітник — див. держак  Словник синонімів Вусика
2. щітник — ЩІТНИ́К¹, а, ч. Те саме, що щітка́р. Мекають вівці. Через базар пройшла отара, і пил сховав сонце. Десь викрикують щітники й біжить гул за вигін, де стоять забиті панські будівлі (М.  Словник української мови у 20 томах
3. щітник — -а, ч., діал. Держак щітки (у штукатурів).  Великий тлумачний словник сучасної мови