юбіляція
юбіля́ція
-ї, ж.
1》 У католицькому співі – тривалий вокаліз наприкінці алілуї релігійно-патетичного характеру.
2》 У поліфонії строгого стилю – жвавий мелодичний рух, що заповнює проміжки між основними долями; мелодична фігурація.
Великий тлумачний словник сучасної української мови