язичницький
язи́чницький
-а, -е.
Стос. до язичества і язичників (у 1 знач.), пов'язаний з ними.
|| Власт. язичеству, язичникам.
|| Стос. до часів язичества, пов'язаний з цими часами.
Язичницькі божества — Дажбог, Перун, Макоша та ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови