Великий тлумачний словник сучасної мови

язичниця

язи́чниця

-і.

Жін. до язичник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. язичниця — ЯЗИ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до язи́чник. [Прохор:] Я певен, що Селямида перша почне язичити, там така язичниця!.. (М. Кропивницький); Була вона й лінива, і лиха, й нечепурна, і язичниця (Грицько Григоренко); На противагу проведникам форисеям...  Словник української мови у 20 томах
  2. язичниця — язи́чниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. язичниця — ЯЗИ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до язи́чник. [Прохор:] Я певен, що Селямида перша почне язичити, там така язичниця!.. (Кроп., III, 1959, 178); Була вона й лінива, і лиха, й нечепурна, і язичниця (Григ., Вибр., 1959, 159).  Словник української мови в 11 томах