язичок
язичо́к
-чка, ч.
1》 Зменш.-пестл. до язик 1), 2), 6). Гострий язичок.
2》 анат. Конусоподібний виступ м'якого піднебіння в ротовій порожнині.
3》 бот. Невеликий відросток, виріст біля основи листка злакових та деяких інших рослин.
4》 біол. У деяких комах – внутрішні жувальні лопаті, які зрослися між собою і випнулися вперед.
5》 Рухома, прикріплена одним кінцем пластинка в різних предметах або механізмах.
6》 муз. Деталь язичкових музичних інструментів (баяна, гармоніки, акордеона та ін.): тонка пластинка з пластмаси, сталі, латуні.
7》 муз. Деталь дерев'яних духових музичних інструментів (кларнета, гобоя, фагота та ін.); тростина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови